- вінця
- мн. (верхній край посудини, перев. круглої), криси мн., пруг
Словник синонімів української мови. 2014.
вінця
Смотреть что такое "вінця" в других словарях:
вінця — нець, мн. Верхні краї посуду, здебільшого відігнуті, потовщені. По самі вінця … Український тлумачний словник
без кінця — сполука незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
без кінця-краю — сполука незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
вінця — множинний іменник краї посудини … Орфографічний словник української мови
температура кінця вальцювання — Syn: температура кінця прокатки … Словарь синонимов металлургических терминов
температура кінця прокатки — Syn: температура кінця вальцювання … Словарь синонимов металлургических терминов
вінець — нця/, ч. 1) рідко. Те саме, що вінок 1). || у знач. присл. вінце/м. 2) перен. Останній, найвищий ступінь чого небудь. || Про успішне завершення чого небудь. 3) заст. Прикраса з золота, коштовного каміння, яку носили на голові. 4) Коштовний… … Український тлумачний словник
посланець — нця/, рідко посла/нець, нця, ч. Особа, яку посилають з яким небудь терміновим дорученням, повідомленням і т. ін.; гонець. || Представник держави, посланий в іншу державу з якою небудь дипломатичною місією. || Делегат з їзду, конгресу і т. ін. ||… … Український тлумачний словник
різночинець — нця, ч. У Росії кінця 18 – початку 19 ст. – інтелігент, який був вихідцем з різних станів, перев. з дрібних урядовців недворянського походження. || У 19 ст. в Росії – прогресивно настроєний інтелігент недворянського походження … Український тлумачний словник
якобінець — нця, ч. 1) Представник крайньо лівих сил французької революції кінця 18 ст.; член якобінського клубу. 2) перен., заст. Людина революційних, лівих політичних переконань; вільнодумець … Український тлумачний словник
